ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Комунальний заклад Львівської обласної ради Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Аналіз результатів

дослідження якості освітнього середовища комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 м. Ходорів

Ходорівської міської ради Львівської області

9 квітня 2025 року

Набитович Галина Василівна,

заступник директора з навчально-виховної роботи

Стахів Галина Василівна,

педагог-організатор

Коцовська Христина Ярославівна,

вчитель інформатики

2025

ЗМІСТ

Вступ Розділ І

Стислий опис методики дослідження (ключові питання; використані методи і прийоми, характеристика інструментів, організація дослідження)

Розділ ІІ

Ключові питання, на які відповідає звіт про виконане дослідження аналіз результатів дослідження (графіки, таблиці, коментарі)

Висновки Рекомендації Додатки

Дослідження якості освітнього середовища у 2025 році проводилося в закладах загальної середньої освіти області, які забезпечують повну середню освіту. Проведення цього дослідження передбачене наказом департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації «Про оцінювання якості освітнього середовища закладів

загальної середньої освіти Львівської області» від 07.02.2025 р. №02-01/01/42.

Дослідження проводилося в рамках заходів проєкту «Оцінювання якості освітнього середовища: е-інструментарій вимірювання показників» (Програма розвитку освіти Львівської області на 2021 - 2025 роки. Розділ «Загальна середня освіта». П.7).

Анкетування проводилося 9 квітня 2025 року за єдиним графіком ЛОІППО, який до 1 квітня був надісланий у заклад освіти відповідним листом.

Мета дослідження – оцінка якості освітнього середовища ЗЗСО на придатність для ефективного виховання. Проведено:

• анкетування учнів 4-х, 8-х,10-х класів (анкети були розраховані на час до 45 хв) та педагогів школи (анкета – до 60 хв.), а також батьків (опікунів) учнів 4, 8 і 10 класів (анкети – до 60 хв.);

• анкетування учнів 4-х, 8-х, 10-х класів і педагогів відбулося в закладі освіти 9 квітня 2025 у час, зазначений в графіку;

• анкетування батьків учнів відбулося у їхній вільний час упродовж доби 9 квітня 2025 року;

• анкетування учнів 4-х класу відбулося в комп’ютерному класі, учнів 8-го та 10-го класів – у їх класних приміщеннях з доступом до інтернету та під наглядом педагогів ЗЗСО, а педагогів – в учительській під наглядом інструктора, делегованого органом відділу освіти;

• батьки учнів виконували анкету з власних ґаджетів. Для цього заклад надіслав їм покликання та логін і пароль разом з інструкцією, як пройти е-анкетування.

Завданням дослідження якості освітнього середовища у ЗЗСО було:

• оцінити освітнє середовище ЗЗСО на відповідність таким характеристикам: безпечне, сповнене довіри, демократичне, патріотичне, культуротворче (розвивальне, спроможне мотивувати пізнавальну діяльність), відкрите (інклюзивне). Указані критерії визначені Стратегією розвитку освіти Львівщини до 2027 року;

• окреслити коло проблем закладу та визначити напрями співпраці з іншими соціальними інститутами у справі виховання;

• стимулювати зростання професійної компетентності педагогічних працівників як виховників;

• отримати об’єктивну інформацію про можливості освітнього середовища ЗЗСО забезпечити ефективне виховання;

• визначити перспективні й актуальні напрями регіональної освітньої політики у сфері виховання.

  Орієнтовні ключові запитання оцінювання (евалюації) якості освітнього середовища, на які можна отримати відповіді за результатами цього дослідження:

  • Безпечним: гарантуються комфортне перебування у приміщеннях школи (чисто, тепло, смачно, гарно), психологічний комфорт (радість, прийняття іншими,

    відчуття позитивної перспективи, відсутність булінгу, невтручання в особисте життя тощо), педагогічний захист і підтримка дітей у розв’язанні їхніх життєвих проблем.

  • Сповненим довіри: панують моральні норми, статева, релігійна і соціальна рівність (відсутні прояви дискримінації, знущань, зневажливого ставлення до іновірців, іноземців (з позиції більшості), незаможних, осіб з інвалідністю тощо), справедливість (зокрема в оцінюванні), толерантність (чи вислухають, дозволять дискутувати, не засміють, не зневажать через помилку), існує взаєморозуміння

    та співпраця вихованців і виховників у розв’язанні суспільно значущих і особистих життєвих проблем.

  • Демократичним: гарантоване право участі (педагогів, учнів, батьків) в житті

    освітньої спільноти: не обмежується свобода висловлювання (чи дають слово, чи не зацитькують, чи не карають за критичні вислови); є можливості висловити

    власну думку щодо справ, які впливають на особисте та шкільне життя (збори, громадське обговорення документів, сайт, блог, шкільна газета, радіо,

    телебачення); дієво працюють органи громадського врядування (педрада, учнівське самоврядування, батьківський комітет), діти визнаються

    повноправними носіями прав і обов’язків, що відповідають їхньому віку, батьки – рівноправними учасниками освітнього процесу, педагоги рахуються з думкою учнів і батьків, представники учнів і батьків беруть активну участь (виступають, пропонують) у педрадах (з правом дорадчого голосу), нарадах при директору

    (якщо порядок денний зачіпає їх інтереси), щорічних зборах колективу школи тощо.

  • Патріотичним (орієнтованим на формування ідентичності політичного українця): спілкування у закладі виключно українською мовою (окрім уроків та заходів, де передбачене іншомовне спілкування), поважне ставлення до державних символів України (поведінка під час виконання гімну, процедури з прапором, використання герба), вшанування героїв (історичних, талановитих, успішних, моральних авторитетів) України, рідного краю, школи (місця пам’яті, заходи), турботливе ставлення до культури і природи (акти вандалізму

    (відсутність/заходи протидії), знущання над тваринами (відсутність/заходи

    протидії), культуро- і природоохоронна діяльність), забезпечуються можливості пізнати героїчні сторінки історії України, оглянути пам’ятки культури та природи (дослідження, експедиції, екскурсії, подорожі тощо), виявити повагу до Бога і до Людини (можливості відзначити релігійні та державні свята, розважитись), набути досвіду громадянської поведінки (волонтерство).

  • Культуротворчим (розвивальним, мотивуючим до пізнавальної діяльності): використовуються активні та інтерактивні методи навчання (як часто і наскільки вдало практикують роботу в парі, групі, командою; організовують дискусії, дебати, пишуть творчі роботи); працюють бібліотека (як часто користуються послугами, чи задовольняє запити, чи можна попрацювати в Інтернеті), наукові гуртки, спортивні секції, мистецькі студії (чи знають, які є, чи відвідують, якою мірою задовольняє пізнавальні та/або розвиткові інтереси); проводяться

  змагання, турніри, олімпіади, конференції тощо (чи проводяться, чи беруть

  участь, чи задоволені організацією); забезпечується розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів виховного процесу (чи задовольняє школа пізнавальний і розвивальний інтерес; чи долучені батьки до роботи гуртків, секцій, проведення екскурсій, подорожей, експедицій, організації турнірів, олімпіад тощо; чи

  зацікавлені учителі в організації експедицій, екскурсій, подорожей, проведенні дебатів, змагань тощо).

  Відкритим (інклюзивним): є умови для навчання дітей з інвалідністю, пересування шкільними приміщеннями дорослих з інвалідністю (пандуси, туалети, коридори, парти; яке ставлення до учнів з інвалідністю (інших учнів, вчителів, батьків)); зі школою співпрацюють сім’ї, органи влади та самоврядування, громадськість (як часто батьки, лідери громади, громадські активісти відвідують школу; наскільки активні як учасники виховних справ; які форми роботи з батьками практикують учителі; як педколектив, дирекція реагує на ініціативи батьків, громадських активістів); школи/громади – партнери (у яких формах партнерство, як комунікують учні; чи комунікують батьки).

• відповідність освітнього процесу ЗЗСО в ділянці виховання формулі НУШ (виховання на цінностях), потребам та очікуванням учнів і батьків;

• корисність (потрібність) проведених шкільних виховних справ (проєктів) для учнів;

• якість стилю спілкування працівників школи з учнями і батьками, його відповідність формулі НУШ (партнерство);

• участь учнів, батьків та громадськості, місцевих громадських об’єднань у плануванні і проведенні виховних справ (проєктів).

  Звіт про результати дослідження освітнього середовища ЗЗСО публічно представлено усім категоріям учасників освітнього процесу та зацікавленим групам належних чи дотичних до системи освіти осіб, а саме:

  • педколективу - на педраді;

  • батьківській громаді - на загальношкільних зборах;

  • учнівському самоврядуванню - на учнівських зборах;

  • органу управління освітою територіальної громади.

РОЗДІЛ І.

Опис методики дослідження

Орієнтовні ключові питання оцінювання (евалюації) якості освітнього середовища як виховного простору, на які можна отримати відповіді за результатами цього дослідження:

• відповідність освітнього процесу ЗЗСО в ділянці виховання формулі НУШ (виховання на цінностях), потребам та очікуванням учнів і батьків;

• корисність (потрібність) запланованих і проведених шкільних виховних справ (проектів) для учнів;

• якість стилю спілкування працівників школи з учнями і батьками, його відповідність формулі НУШ (партнерство);

• участь учнів, батьків та громадськості, місцевих громадських об’єднань у плануванні і проведенні виховних справ (проектів).

Критерії оцінювання освітнього середовища як виховного простору:

1. Відповідність організації освітнього середовища ЗЗСО вимогам безпеки (безпечний)

2. Актуальність визначених педагогами завдань освітньої програми та ефективність реалізації цих завдань (патріотичний, культуротворчий).

3. Корисність (потрібність) запланованих і проведених шкільних виховних справ (проектів) для учнів (патріотичний, культуротворчий)

4. Відповідність управління ЗЗСО та стилю спілкування працівників школи з учнями і батьками демократичним принципам (сповнений довіри, демократичний).

5. Можливості участі учнів, батьків та громадськості, місцевих громадських об’єднань у плануванні і проведенні виховних справ (проектів) (сповнений довіри, відкритий).

Організація дослідження

Для проведення дослідження у школах – учасницях опитувань було:

1. Виконавцями дослідження було назначено:

   • Набитович Галина Василівна – заступник директора з навчально-виховної роботи;

   • Стахів Галина Василівна – педагог-організатор;

   • Пелеховська Василина Михайлівна – соціальний педагог;

   • Коцовська Христина Ярославівна – вчитель інформатики.

2. Розроблено план-графік проведення анкетування учнів 4-х, 8-х та 10-х класів батьків та педагогічних працівників про рекомендований час проведення повідомлено заздалегідь.

3. У навчальному закладі було забезпечено попередню підготовку учасників навчально- виховного процесу до проведення дослідження: респонденти були налаштовані на конструктивну співпрацю з виконавцями дослідження.

4. Для анкетування батьків учнів 4-х, 8-х та 10-х класів класним керівникам напередодні проведено роз’яснювальну роботу щодо проходження анкетування (дано посилання, відео), а в день анкетування – логін і пароль. Вони проходили тестування зі своїх ґаджетів.

5. Під керівництвом інструкторів учні 4-х класів проходили анкетування у кабінеті інформатики, 8-х та 10-х класів на своїх гаджетах у своїх класних кімнатах, педагогічні працівники – в учительській (у вільний від уроків час). Попередньо було продемонстровано створені психологом відео та проведено з ними бесіду про призначення та специфіку анкетування.

Усі анкети заповнювались респондентами самостійно, без втручання сторонніх осіб, у межах визначеного для цього часу.

Опрацювання результатів дослідження якості освітнього середовища.

За результатами анкетувань створено для наочності відповідні діаграми.

Якість освітнього середовища (4 клас)

Якість освітнього середовища ЗЗСО за результатами анкетування учнів 8 класу

Якість освітнього середовища ЗЗСО за результатами анкетування учнів 10 класу

Якість освітнього середовища ЗЗСО за результатами анкетування педагогічних працівників

Якість освітнього середовища ЗЗСО за результатами анкетування батьків (опікунів) учнів

У якій мірі освітнє середовище ЗЗСО убезпечує учасників освітнього процесу від заподіяння фізичної, майнової та/або моральної шкоди (безпечний виховний простір)?

Проаналізувавши результати респондентів щодо безпечного освітнього простору в комунальному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 м. Ходорів, можна зробити наступні висновки: загалом батьки досить позитивно та схвально відповіли про те, чи комфортно їхнім дітям перебувати та навчатися у закладі освіти (48,57%). Щодо тепла, освітлення, чистоти повітря у класній кімнаті позитивні відповіді дали 100% четвертокласників; 92% задоволенні прибиранням та чистотою приміщення, а також якістю харчування у шкільній їдальні. Тільки 2% четвертокласників відповіли, що приміщення класу, школи здебільшого не подобається, але навчатись можна.

Подачею тепла у приміщенні школи задоволені 85,71% восьмикласників та десятикласників, тільки 14,29% відповіли, що холодно тільки у деяких приміщеннях, коли великі морози. Задоволені харчуванням у шкільній їдальні 57% восьмикласників та 71,43% десятикласників. 71,43% десятикласників не відчувають ніякого дискомфорту у школі.

За результатами анкетування педпрацівників 69,57% повністю задоволені тепловим режимом, станом протипожежної безпеки – 91%, харчуванням у шкільній їдальні – 95,65%, освітленням – 86,96%, прибиранням приміщень – 86,96%. Набагато нижчий показник щодо стану утримання туалетів (60%) та стану медичного обслуговування, відповідь респондентів «зовсім не відповідає вимогам» – 43,48%. Цей показник не дивує, оскільки у школі зовсім немає медичного працівника, послуга медичного огляду для працівників школи платна. Щодо утримання та стану шкільних туалетів – теж очікуваний низький показник. Саме на час проведення анкетування і по даний час у школі проходить капітальний ремонт туалетів і створення додаткового для дітей з ООП та з інклюзивних класів за фінансуванням ЮНІСЕФ.

Однак, слід провести відповідну роботу практичним психологом з учнями, зважаючи на відповіді педагогів стосовно наявності у закладі наступних випадків, що стосуються безпечного простору, а саме: булінг – часто 4,35%, рідко – 47,83%; куріння – рідко 26,09%; випадки вживання алкоголю – 8,70%; невиправдані пропуски – рідко 82,61%; лихослів’я – часто 4,35%, рідко – 73,91%; крадіжки – рідко 17,39%; вандалізм – рідко 13,04%; списування – часто 21,74%, рідко – 60,87%; обманювання – часто 4,35%, рідко 60,87%; зриви уроків – рідко 17,39%.

Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному (виховний простір сповнений довіри)?

Безпековий аспект проявляється і в тому, як вчителі спілкуються з учнями. Від взаємин між учасниками освітнього процесу залежать багато: бажання навчатися, бажання відвідувати школу та урок, бажання спілкуватися на перервах з однокласниками чи підійти і попросити про допомогу в класного керівника, педпрацівників, психолога тощо.

Саме про взаємини між учнями та педагогами відповіли школярі: 91,67% учнів 4-х класів – висловилися, що можуть звернутися за порадою і підтримкою до вчителів, 8,33% – ні. 95,24% учнів 8-го класу можуть попросити поради і підтримки у педагогів, ні – 4,76%. Високий відсоток довіри і серед учнів 10-го класу – 85,71%, тільки 2 учнів (14,29%) не довіряє нікому. 95,65% вчителів відповіли, що готові позитивно відреагувати на прохання учнів про допомогу. 64,29% учнів 10-го класу вважають, що їх батьки довіряють усім учителям, а 35,71% – більшості учителів. Учителі ж вважають, що 91,31% батьків учнів довіряють усім або більшості педагогів.

На запитання в опитувальнику для 4 класу, чи учителі ставляться до учнів з повагою, нікого не принижують, не ображають, 58,33% дали ствердну відповідь; 2 учні – не погодилися, 2 учні – частково погодилися, 1 учень не зміг відповісти.

На запитання для школярів 8-го класу чи переходили педагоги у розмові з учнями на крик, погрожували, ображали чи обзивали 14% опитаних відповіли схвально. На запитання, що викликає найбільший дискомфорт, учні 10-го класу відповіли: докори вчителів – 14,29%; цькування і образи учнів – 7,14%; збиткування над учнями – 7,14%. У педагогів було запитання чи проявляли колеги-вчителі неповагу до учнів, принижували їхню гідність. На це запитання ми отримали 69,57% відповідей, що такого ніколи не траплялося, 26,09% – іноді таке траплялося, 4,35% – таке траплялося часто. Такі обрані відповіді засмучують і говорять про те, що потрібно інтенсивніше наголошувати про важливість здорового спілкування між учнем та вчителем.

95,65% опитаних педагогів відповіли, що не відчували тиску в навчальному закладі, один респондент відчував тиск з боку адміністрації, батьків чи окремих учнів, що теж засмучує і потребує толерантного ставлення один до одного та взаєморозуміння.

Добрі показники дали педагоги про наявність наступних явищ у закладі: Сексизм – ніколи – 91,3%, інколи – 8,7%.

Порушення права на свободу совісті та віросповідання – 100% ніколи. Дискримінація – 100% ніколи.

Мобінг - ніколи – 91,30%, інколи – 8,7%.

Несправедлива оцінка дирекцією окремих педагогів – ніколи – 82,61%, інколи або часто – 17,39%.

Булінг (зі сторони батьків, учнів) - ніколи – 73,91% , інколи – 26,09%. Наклеп - ніколи – 95,65%, інколи – 4,35%.

Лицемірство – ніколи –73,91%, інколи – 26,09%. Хабарництво – ніколи – 91,30%, інколи – 8,70%.

Академічний плагіат – ніколи – 95,65%, інколи – 4,35%.

Відповіді батьків дають теж непоганий результат для навчального закладу по цьому питанню. Наприклад, сексизм (ніколи – 94,29 %), психологічний тиск педагогів на батьків (ніколи – 94,29%), цькування (ніколи – 85,77%), наклеп (ніколи – 88,57%) вимагання хабара (ніколи – 95,12 %), лицемірство (ніколи – 100%), порушення права учнів на свободу совісті та віросповідання (ніколи – 100%).

Позитивним є те, що 100% вчителів вважає, що взаємини між ними є товариські, довірливі та партнерські і відкриті до співпраці.

Актуальними є питання, які торкаються внутрішньо переміщених осіб. . Було питання, про ставлення до учнів, зважаючи на те, що довелося змінити місце проживання у зв'язку з початком війни Росії проти України. У 10 класі нема ВПО осіб. Учні 8-го класу дали такі відповіді: 2 учні – «доброзичливе, однокласники часто спілкуються зі мною, як у школі, так і поза її межами» (9,52%), 1 учень – «зневажливе, наді мною часто підсміюються та дражнять» (4,76%), 1 учень – «Інші учні неодноразово проявляли агресію щодо мене» (4,76%). Незважаючи на те, що є поодинокі випадки зневажливого ставлення до учнів-переселенців, педагогічний колектив проводить систематичну роботу у шкільному закладі, щоб забезпечити комфортні умови для перебування таких школярів.

Щодо справедливості у виставленні оцінок, то результати опитування такі:

8 клас – 90,48% вважають справедливо, 9,52% (2 учні) – інколи так, інколи ні. 10 клас – 92,86% вважають справедливо, 7,14% (учень) – інколи так, інколи ні.

Чи відповідають взаємовідносини між учасниками освітнього процесу принципам демократії та вимогам чинного освітнього законодавства до управління ЗЗСО (демократичний виховний простір)?

Аналізуючи відповіді на питання анкети, пов’язані з демократичним простором, можемо зазначити, що у ЗЗСО сформований демократичний простір, у якому не обмежується свобода висловлювання.

Більшість батьків вважають, що дирекція закладу заохочує та підтримує ініціативи педагогів, що стосуються освітнього процесу, а керівництво закладу відкрите для спілкування. За результатами опитування 74.29% респондентів беруть активну участь в обговоренні насущних проблем шкільного життя. 82,86% батьків вважає, що педагогічний колектив активно підтримує і заохочує ініціативи родин учнів щодо облаштування освітнього середовища школи.

Відповідаючи на питання щодо роботи органів батьківського самоврядування, респонденти надали інформацію, що тісна співпраця батьків із школою допомагають у вихованні підростаючого покоління, сприяють вихованню школярів справжніми високоморальними людьми.

Аналізуючи відповіді на питання щодо виборів до органів громадського самоврядування закладу 65.71% опитаних батьків відповіли, що брали участь у виборах до органів батьківського самоврядування, і останні проведені вибори пройшли повністю із дотриманням норм, 31.43% зазначили, що на вибори не ходили.

За отриманими результатами опитування серед вчителів варто відзначити, що 43,48% вивчають думки батьків шляхом тестування, спілкування, анкетування. 65,22% використовують батьківські збори для обговорення в батьківській спільноті насущних проблем шкільного життя; 73,91% надають перевагу індивідуальним зустрічам з батьками, 60,87 % активно залучають до організації та супроводу туристичних походів, екскурсій, змагань. Більшість батьків (73,91%) задіяна у виховних справах, інших заходах. На запитання, чи працює заклад освіти (педагоги, учні, батьки) як згуртована розумінням спільної мети спільнота, 82,86% батьків відповіли ствердно. На запитання, у розробленні яких офіційних документів Ви особисто або ваші рідні брали участь, 14,29% батьків відповіли, що долучилися до Стратегії/програми розвитку закладу освіти, 11,43% - до Освітньої програми закладу, 22,86% - до Правил поведінки учнів/батьків у закладі освіти.

На те ж саме запитання відповіді педпрацівників наступні: 69,57% брали участь у розробленні Стратегії/ програми розвитку закладу освіти; 47,83% - Річного плану роботи закладу освіти; 52,17% - у розробленні Виховної програми; 21,74% - Правил внутрішнього розпорядку; 34,78% - Освітньої програми закладу.

Як свідчать результати аналізу, 100% респондентів відповіли, що дирекція закладу відкрита для спілкування, чує учасників освітнього процесу, знаходить час для спілкування, відкрито обговорює проблеми. 95,65% вважає, що педагогічні працівники без побоювань висловлюють власну думку, навіть якщо вона не співпадає з позицією керівників; 100% вважає, що права педагогічних працівників у закладі дотримані і права учнів у закладі захищені. 52,17% педагогів відповіли, що дирекція завжди підтримує і заохочує їх інновації, що стосуються освітнього простору, також 30,43% зазначили, що найчастіше підтримує, якщо, наприклад, пропозицію схвалять інші педагоги, 13,04% відмітили, що інколи підтримує, проте не перешкоджає втілювати задумане. 56,52% стверджують, що педагоги та дирекція разом вирішують проблеми, довіряють одне одному, 39,13% воліють вирішувати проблеми самостійно.

Щодо оцінки виборів до органу учнівського самоврядування закладу, то 65,22% педагогів вважають, що були повністю дотримані норми Положення про вибори, 30,43%

- що були окремі незначні порушення передбаченої Положенням процедури.

Щоб забезпечити дотримання учнями принципів академічної доброчесності вчителі наполягають на самостійному виконанні завдань (65,22%), пропонують проблемні/творчі завдання, які неможливо безкарно списати (60,87%), навчають школярів покликатись на використані джерела, вказувати праці й авторів (39,13%), власним прикладом демонструють дотримання норм законодавства України про авторське право і суміжні права (21.74%), вимагають зазначати авторство своїх робіт (26,09%).

За отриманими результатами анкетування серед школярів варто відзначити, більшість опитаних вважає, що в навчальному закладі сформований демократичний простір, у якому не обмежується свобода висловлювання.

За результатами аналізу відповідей на питання про те, чи можуть учні на уроці чи на позаурочних заходах висловити свою думку, можна зробити висновок, що респонденти дали неоднозначну відповідь на дане питання. 85,71% десятикласників та 62,07% восьмикласників відповіли, що можуть вільно висловити свою думку на уроці та позаурочних заходах, також 16,63% респондентів відповіли, що виключно в спілкуванні з друзями або не бажають висловлюватися. Четвертокласники на запитання «Де ти і твої однокласники можете щиро висловити свою думку про життя класу, школи?» 50% учнів відповіли, що на учнівських зборах, 25% – у розмові з однокласниками та ріднею, 1 учень (8,33%) – у розмові з класним керівником або іншими вчителями, 1 учень (8,33%) – не хочемо відкрито висловлюватися на ці теми.

Відповідно до цього, педагогам, класним керівникам та шкільному психологу потрібно створити в колективі дружні та довірливі відносини, де учень не буде боятись підняти руку, помилитись, висловити альтернативну думку, де довіра до вчителя допоможе розкрити дітей, і вони ділитимуться з педагогом своїми мріями, страхами, думками. Довіра між вчителем і учнями – це дуже важливо, адже коли у школі панує атмосфера довіри, то одразу зростає успішність учнів і зменшується ризик булінгу.

Аналізуючи відповідь на питання щодо реакції вчителя на помилку учня, то необхідно зазначити, що в школі створені комфортні умови для навчання, а вчителі не критикують учнів за неправильні відповіді.

66.67% четвертокласників відповіли, що вчителі ставилися спокійно, з розумінням та намагалися виправити помилку, або пропонували це зробити комусь із класу. 33.33% опитаних стверджують, що вчителі по-різному реагували - іноді спокійно, а іноді сердилися. Відповідно до цього, вчителям потрібно допомогти дитині направити її увагу у правильному напрямку. Не дати готову відповідь, а запропонувати разом подумати над помилкою й тим, як її можна уникнути наступного разу.

Учням восьмого класу було запропоновано дати відповідь на питання щодо реакції класу на помилку учня. Результати анкетування свідчать, що в даній ситуації учні адекватно реагують на помилки інших учнів. Відтак 62% респондентів ствердно

відповіли, що клас на помилки учня реагує нейтрально та поблажливо. 38% опитаних стверджує, що більшість учнів намагається підказати правильну відповідь.

Позитивної оцінки заслуговують відповіді на питання щодо впливу освітнього середовища на риси характеру учнів. На думку батьків найбільше заклад освіти розвиває відповідальність (82,86%), сміливість (60%), впевненість у собі (60%), чесність (42,86%), підприємливість (22,86%), раціоналізм (22,86%), повага до інших, благородство, відповідальна поведінка (34,29%), широта поглядів (25,71%).

А от на думку вчителів найбільше заклад освіти розвиває в учнів такі риси характеру, як впевненість у собі (82,61%), сміливість (95,65%), відповідальність (82,61%), чесність (65,22%), повага до інших, благородство, відповідальна поведінка (34,29%), раціоналізм (43,48%).

Самі ж учні 8 класу вважають, що заклад освіти розвиває відповідальність (71,43%), впевненість у собі (23,81%), чесність (33,33%), сміливість (23,81%). А от учні 10 класу: відповідальність (100%), почуття власної гідності (28,57%), впевненість у собі (64,29%), сміливість (57,14%) і чесність (42,86%), широта поглядів (35,71%).

Варто зазначити, що тільки 2,86% із опитаних батьків вважають, що школа впливає на розвиток корисливості. Отримані дані дозволяють зробити висновок, що на виховання характеру дітей впливають особистий приклад вчителя, його вчинки, ставлення до дітей і своєї діяльності.

Отже, більшість батьків вважають, що дирекція закладу освіти заохочує та підтримує ініціативи педагогів, що стосуються освітнього процесу. Керівництво закладу завжди відкрите для спілкування, класні керівники враховують пропозиції батьків. Здебільшого у спільноті школи складаються щоденні партнерські взаємини між педагогами та дирекцією, між учнями, між учнями та вчителями та між дирекцією та батьками.

У якій мірі учні ЗНЗ залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності: волонтерства, членства у формальних і неформальних дитячих об’єднаннях тощо (виховний простір патріотичний та культуротворчий)?

У закладі освіти сформований патріотичний простір, у якому формується особистість громадянина-патріота.

На основі проведеного аналізу анкетування бачимо, що 98,25% респондентів ствердно відповіли, що учні та вчителі на уроках та в позаурочний час розмовляють тільки українською мовою. 1,75% опитаних четвертокласників (одна дівчина) це твердження заперечує. Це обумовлено тим, що учень, можливо, не зрозуміла змісту питання, а мала на увазі, що крім національної мови, наприклад, на уроках англійської та німецької мови спілкуються іноземною. Потрібно взяти до уваги той факт, що в закладі загальної середньої освіти навчаються внутрішньо переміщені особи, які можуть на перерві спілкуватися суржиком. Варто зазначити, що вчителі на уроках української мови та літератури, позакласного читання, розвитку мовлення через мовний матеріал, фольклор, поезію формують мовно-національну свідомість, а на уроках історії України з допомогою історичного матеріалу розвивають почуття національної гідності та гордості.

Згідно з результатами опитування, вчителям української мови, історії України та класним керівникам варто більше уваги приділяти патріотичному вихованню.

На запитання “Якою мовою вчителі спілкуються з учнями у закладі освіти?” учні 8- х класів ствердно відповіли, що винятково державною мовою – 100% респондентів. 100% опитаних десятикласників ствердно відповіли, що вчителі з учнями спілкуються винятково українською мовою. 100% опитаних вчителів відповіли, що спілкування та освітній процес в школі ведуться винятково українською мовою.

Учителі стверджують, що більшість учнів (91,3%) позитивно реагували на проведені минулорічні та цьогорічні заходи патріотичного спрямування, наприклад, кампанії вшанування героїв, екскурсії, зустрічі з фахівцями з історії, культури і господарського життя України, а 60% здобувачів освіти з цікавістю відвідували такі заходи.

Більшість опитаних батьків (85,71%) ствердно відповіли, що їхні діти брали участь цього і минулого року в заходах, орієнтованих на пізнання історії України та відвідали історичний і краєзнавчий музей, музей-садибу когось з історичних діячів, 14,29% відповіли, що такі заходи організовували не часто. Це може бути пов’язане з тим, що батьки мало цікавляться культурно-патріотичним вихованням у школі.

64,29% учням 10-го класу сподобалося в поході, туристичних поїздках; 78,57% респондентів цікавими були екскурсії; із задоволенням відвідували театр 21,43% учнів. Тільки 7,14% (1 учень) висловився, що на таких заходах йому переважно нудно.

Як свідчать результати аналізу більшість респондентів (62,50% десятикласників, 91,43% восьмикласників, 88% – вчителів та батьків – 91,43%) ствердно відповіли, що учні та вчителі з повагою ставляться до державних символів України. На жаль, 5,71% опитаних стверджують, що іноді не всі вчасно реагують на те, що розпочалась урочиста церемонія, а 2,86% висловили думку, що чимало учнів не знає правил поводження з державними символами.

Четвертокласники відповіли на ряд інших питань, які стосуються державних символів України, а саме: 75% респондентів відповіли, що виконують Гімн напам’ять, а 25% – невпевнені, що знають усі слова твору. Описати прапор України можуть 91,67% опитаних, тільки 1 учень (8,33%) не може описати. Розповісти про походження Герба можуть 41,67% респондентів, 58,33% – не впевнені. Пояснити, чому цінують якісь історичні постаті, наприклад, Тараса Шевченка, Лесю Українку, Романа Шухевича або Героїв Небесної Сотні може 83,33% опитаних четвертокласників, а ось використати потрібні слова, жести, стійки, наприклад, стійку «струнко» при вшануванні державної символіки (прапора, герба), а також полеглих українських героїв можуть 75%.

За отриманими результатами опитування 71,43% восьмикласників та 85,71% батьків стверджують, що у школі минулого навчального року та цьогоріч мали можливість поспілкуватися з активістами громадських організацій, волонтерами, учасниками бойових дій у російсько-українській війні. 9,52% опитаних учнів 8-го класу та 11,43% батьків відповіли, що жодного разу їх на такі заходи не залучали. Це може бути пов’язано з тим, що представники організацій відвідували класи вибірково, тому не всі мали змогу послухати лекції.

За результатами аналізу відповідей на питання про те, чи подобається, як минулого календарного року організували шкільні заходи до важливих днів чи пам’ятних дат, наприклад, Шевченківські дні, Різдвяні свята, дні пам’яті жертв Голодомору, Небесної Сотні, то 85,71% десятикласників відповіли, що найчастіше подобалося, лише дві учениці відповіли, що подобається більше, коли учні самостійно готують сценарій.

Варто зауважити, що з метою виховання в учнівської молоді глибокої поваги та любові до Батьківщини, формування національної свідомості, людської гiдностi, виховання у здобувачів освіти почуття патріотизму в школі щорічно класні керівники, педагог-організатор, заступник директора з навчально-виховної роботи та вчителі- предметники проводять тематичні заходи до Дня пам’яті Героїв Крут, Героїв Небесної Сотні, Дня захисників і захисниць України, Дня Гідності та Свободи, Дня Збройних сил України. Узагальнюючи отримані результати, можна зробити висновок, що у виховній системі роботи школи було і залишається пріоритетним національно-патріотичне виховання.

За результатами проведеного анкетування можна мати хибну думку, що у закладі освіти недостатньо сформований культуротворчий простір. Про це свідчить діаграма.

Але ми це пояснюємо тим, що у школі не фінансуються платні гуртки. Залишено тільки військово-патріотичний гурток, скорочено посаду заступника директора з виховної роботи.

На нашу думку, патріотичне та культуротворче виховання взаємозв’язані і взаємно доповнюють одне одного.

За отриманими результатами анкетування варто відмітити, що понад 60% десятикласників та восьмикласників стверджують, що їм подобається проводити позаурочний час зі своїм класом. Можемо відмітити, що найбільше сподобалися походи та туристичні поїздки (34,38% – десятикласників та 66,10% – восьмикласників). Цікавими були екскурсії в музеї та виставки (18,75% – десятикласників та 38.98% – восьмикласників). Із задоволенням відвідали театр (43,75% – десятикласників та 38,98% – восьмикласників). 25,53 % респондентів зазначили, що зазвичай ухилялися від участі у таких заходах. Це обумовлено тим, що війна внесла корективи у всі сфери життя, освіта не стала винятком. У зв’язку з воєнним станом екскурсії організовуються нечасто, а батьки не відпускають дітей з метою збереження життя і здоров'я вихованців.

Схвальним є те, що 78,57% респондентів вважають, що вчителі добре організовували позаурочні заходи (експедиції, екскурсії, подорожі, дебати, змагання тощо) та достатньо дбали, щоб вони були цікавими і потрібними учням. Учні були зацікавлені та охоче брали участь у спортивних змаганнях (42,86%), предметних олімпіадах, конкурсах, турнірах (50%) та літературних конкурсах, мистецьких виставках (28,57%). На жаль, 21,43% опитаних відповіли, що не брали участі у жодних таких позашкільних заходах.

78,26% вчителів стверджують, що в закладі освіти практикується волонтерство,

зокрема, волонтерство дітей старшого шкільного віку. 95,65% опитаних відповіли, що у школі час від часу проводять волонтерські акції, педагоги організовують зустрічі з волонтерами. 100% учнів відповіли, що можливість поспілкуватися з активістами

громадських організацій, волонтерами, учасниками бойових дій у російсько-українській війні за останній рік була частіше навіть ніж до повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну. Учні школи активно брали участь у таких волонтерських акціях, як

виготовлення окопних свічок для солдатів, виготовлення маскувальних сіток, збірки на продуктові подарунки до свят для захисників.

Отримані дані дозволяють зробити висновок, що волонтерство має значну користь для учнів. Учителі-волонтери допомагають учням розвивати навички саморозвитку, підтримувати їх у навчанні, допомогти в адаптації до шкільного середовища та громадянського суспільства. Вони можуть стати прикладом для подолання труднощів, мотивувати учнів та збільшити їхню віру в успіх, у потужність спільної праці на благо суспільства. Така взаємодія також сприяє особистісному зростанню учнів та розвитку їхніх соціальних навичок.

Узагальнюючи отримані результати, можна зробити висновок, що культуротворчий простір у школі відіграє важливу роль у формуванні особистості учнів та розвитку їх творчих здібностей. Він створює можливості для самовираження, співпраці та взаємодії між учасниками навчального процесу. Організація культуротворчого простору сприяє розвитку толерантності, креативності та підтримує різноманітність культур та поглядів серед учнів. Такий підхід сприяє глибшому розумінню світу навколо, розвиває соціальну компетентність та сприяє формуванню гармонійної особистості.

Наскільки спільноти ЗЗСО відкриті для партнерства (відкритий виховний простір)

У ЗЗСО 7 дітей з особливими освітніми потребами, з них 4 – у початкових класах, 3 – у середніх класах. 14,63% респондентів-батьків вважають, що учні ставляться до дітей з особливими освітніми потребами так, як і до інших школярів. 82,93% відповідей свідчать, що у класах, де навчаються діти опитаних батьків, дитини з особливими освітніми потребами немає. На жаль, є 1 відповідь (2,44%) батьків, що учні неодноразово проявляли агресію щодо дитини з ООП.

Згідно з результатами опитування у 8-х та 10-х класах щодо їхнього ставлення до школярів з особливими освітніми потребами, то можемо зробити висновок, що учні опитаних класів в більшості не виявляють особливого зацікавлення чи не проявляють особливих дій до таких учнів. 59,38% опитаних восьмикласників та 80% опитаних десятикласників дали відповідь, що ставлення до дітей з ООП таке ж, як і до інших. На жаль з 8-х класів «із зацікавленістю та бажанням спілкуватися» та «байдуже, на них не звертають увагу» 9,38% та 21,88%. На ці ж відповіді серед респондентів 10-х класів була зовсім інша кількість голосів. 16% респондентів обрали відповідь «із зацікавленістю та бажанням спілкуватися». Засмутив результат відповідей восьмикласників, щодо дітей з особливими освітніми потребами можуть ставитися зневажливо чи агресивно (3,13% та 6,25%). Серед школярів 10-х класів 4% респондентів (1 учень) агресивно налаштовані. 6,59% дітей (6 з 91) написали, що у закладі освіти немає дітей з особливими освітніми потребами. Це, мабуть, через те, що ні в 4, ні в 8, ні у 10 класах немає учнів з ООП, а з учнями інших класів вони не дуже спілкуються. Можемо зробити висновок, що учні 8-х та 10-х класів не достатньо поінформовані про наявність у школі дітей з ООП.

В анкеті-опитувальнику для четвертокласників було питання про ставлення до незвичайних дітей, або до тих, хто дуже добре вчиться чи має якісь негаразди зі здоров’ям. Більшість відповідей (61,40%) були про те, що до таких дітей ставляться так само, як і до інших. 15% обрали варіант «іноді жартуємо з таких дітей». Не можемо проігнорувати 12,28% респондентів, що у класі ображають тих, хто відрізняється від інших. Знову ж таки, потрібно ретельніше планувати виховну роботу у 4-х класах, адже такі образи можуть перерости у булінг та негативно вплинути на подальшу атмосферу у класі.

Респонденти-педагоги теж мали можливість висловити свою думку щодо ставлення школярів до дітей з особливими освітніми потребами. 80% відповідей було про те, що школярі ставляться до дітей з ООП, як і до інших школярів, 16% - із зацікавленістю та бажанням спілкуватися. І лише 4% відповіли про агресивне ставлення. Також в анкетах були запитання щодо забезпечення умов для навчання дітей з інвалідністю, наявність відповідних меблів, пристосувань для пересування шкільними коридорами та іншими приміщеннями осіб з інвалідністю, наявність пандусів, відповідних туалетів. Саме у даний час у школі проводиться повна реконструкція наявних туалетів, а також облаштування спеціального туалету для осіб з ООП, а також створення пандуса і відповідних додаткових вхідних дверей до приміщення закладу.

Школа співпрацює з органами влади та самоврядування, зокрема у травні 2025 року команда учнів 9-10 класів взяла участь у хакатоні екологічних проєктів, зініційованого Платформою ТЕПЛИЦЯ, та були учасниками дискусійної панелі "Екологічні зміни. Майбутнє в наших руках".

На запитання «які форми роботи з батьками практикують учителі» були наступні відповіді: індивідуальні зустрічі з батьками (73,91%), батьківські збори, обговорення в батьківській спільноті насущних проблем шкільного життя, (65,22%), залучення до організації та супроводу туристичних походів, екскурсій, змагань (60,87%), вивчення думки батьків шляхом тестування, спілкування, анкетування (43,87%), практично з батьками учнів не комунікують (8,70%). За відповідями батьків 74,20% з них найбільше комунікують зі школою, відвідавши батьківські збори.

ВИСНОВКИ

Дослідження якості освітнього середовища Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 м. Ходорів Ходорівської міської ради Львівської області у 2025 році проводиться в рамках заходів, передбачених проєктом «Оцінювання якості освітнього середовища: е-інструментарій вимірювання показників» (Програма розвитку освіти Львівської області на 2021-2025 роки. Розділ «Загальна середня освіта». П.7) відповідно до наказу департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації «Про оцінювання якості освітнього середовища закладів загальної середньої освіти Львівської області» від 07.02.2025 р. №02-01/01/42.

Якість освітнього середовища ЗЗСО визначається, зокрема, сукупністю властивостей і характеристик освітнього процесу та його результату, що надають здатність задовольняти освітні потреби всіх суб’єктів освітнього процесу – учнів, їхніх батьків, та вчителів.

Результати опитування здобувачів освіти, їхніх батьків та вчителів мають як позитивні, так і негативні тенденції. У цілому їх можна вважати задовільними.

Проведене дослідження якості освітнього середовища Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 м. Ходорів шляхом опитування виявило, що загалом учасники освітнього процесу відзначають позитивні зміни та оцінюють освітній простір як якісний та комфортний для дітей. Поряд з тим для здійснення системної оцінки якості середньої освіти доцільно провести додаткові дослідження, що дасть змогу отримати ґрунтовну інформацію для реформування шкільної освіти в контексті забезпечення її якості.

В опитуванні бралися до уваги безпечний, сповнений довіри, демократичний, патріотичний, культуротворчий та відкритий простори.

Отримані за результатами анкетування дані дозволяють зробити висновок, що в комунальному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 м. Ходорів достатньо сформований демократичний простір, у якому не обмежується свобода висловлювання.

Більшість батьків вважають, що дирекція закладу освіти заохочує і підтримує ініціативи педагогів, що стосуються освітнього процесу. Керівництво закладу завжди відкрите для спілкування, класні керівники враховують пропозиції батьків. Здебільшого у спільноті школи складаються щоденні партнерські взаємини між педагогами та дирекцією, між учнями, між учнями та вчителями та між дирекцією та батьками.

Результати аналізу свідчать про те, що співпраця батьків із школою допомагає у вихованні підростаючого покоління, сприяє вихованню школярів справжніми високоморальними людьми.

З оброблених даних робимо висновок, що в школі вивчається думка дітей про умови навчання та якість викладання, система оцінювання в школі прозора, а учні знають свої права та обов’язки.

Керівництво закладу з повагою ставиться до прав батьків (опікунів) та враховує пропозиції педпрацівників, вчителі мають свободу слова, а права педагогічних працівників та учнів дотримані. Спільнота педагогів, учнів, їхніх батьків та опікунів згуртована розумінням спільної мети.

На жаль, результати анкетування свідчить про те, що вчителям ще потрібно докласти певних зусиль, щоб побудувати довіру з усіма учнями. Довіра між вчителем і учнями – це дуже важливо, адже коли у школі панує атмосфера довіри, то одразу зростає успішність учнів і зменшується ризик булінгу.

У школі створені достатньо комфортні умови для навчання і виховання.

Освітнє середовище позитивно впливає на формування рис характеру школярів.

Результати проведеного аналізу свідчать про те, що у закладі освіти (за винятком 4 класу) недостатньо сформований культуротворчий простір. За результатами проведеного анкетування можна мати хибну думку, що у закладі освіти недостатньо сформований культуротворчий простір. Про це свідчить діаграма. Але ми це пояснюємо тим, що у школі не фінансуються платні гуртки. Залишено тільки військово-патріотичний гурток, скорочено посаду заступника директора з виховної роботи.

Разом з тим за результатами анкетування робимо висновок, що учні із задоволенням беруть участь у шкільних виступах та виховних заходах. Більша частина респондентів задоволена організацією та проведенням шкільних заходів до важливих пам’ятних дат.

Керівництво закладу співпрацює з учнями та батьками, підтримує пропозиції учнів щодо облаштування благоустрою території школи, організації цікавих для школярів патріотичних заходів, а також надавали можливість поспілкуватися з активістами громадських організацій, учасниками бойових дій у російсько-українській війні.

Дані проведеного аналізу дозволяють зробити висновки, що на окремих уроках часто і вдало практикують роботу в парі, групі та командою, проте, на жаль, недостатньо уваги приділяється організації дискусій, дебатів, постановці проблемних питань.

Отримані дані опитувальника дають підстави зробити висновок, що недостатньо часу приділяється для того, щоб привернути увагу до послуг бібліотеки та її інформаційних фондів, зацікавити користувачів і переконати їх скористатись послугою, стимулювати використання бібліотеки в навчальному, виховному процесі та дозвіллі учнів.

Результати анкетування свідчать, що загалом освітній заклад надає якісний рівень знань учням.

У закладі освіти сформований патріотичний простір, у якому формується особистість громадянина-патріота.

Батьки задоволені тим, як педагог-організатор та клані керівники закладу освіти організовують та проводять заходи патріотичного спрямування.

Здобувачі освіти з цікавістю відвідували та брали участь у патріотичних заходах як шкільних, так і загальноміських.

З метою виховання в учнівської молоді глибокої поваги та любові до Батьківщини, формування національної свідомості, людської гiдностi, виховання у здобувачів освіти почуття патріотизму в школі щорічно класні керівники, педагог-організатор проводять тематичні заходи до Дня пам’яті Героїв Крут, Героїв Небесної Сотні, Дня захисників і захисниць України, Дня Гідності та Свободи, Дня Збройних сил України. Проте більше уваги потрібно приділити інформуванню серед учасників освітнього процесу про проведення виховних заходів загальноміського рівня.

Результати аналізу свідчать про те, що учні та вчителі з повагою ставляться до державних символів України.

Узагальнюючи отримані результати, можна зробити висновок, що у виховній системі роботи школи було і залишається пріоритетним національно-патріотичне виховання.

Рекомендації

Педпрацівникам

1. Підвищення рівня професіоналізму: участь у додаткових тренінгах та семінарах для підвищення кваліфікації та отримання нових знань.

2. Застосовування інноваційних методик у роботі: впроваджувати сучасні методики навчання, які сприятимуть активізації учнів та розвитку їх творчого мислення. Приділяти більше уваги організації дискусій, дебатів, постановці проблемних питань.

3. Підвищити рівень взаємодії з батьками: залучати батьків до шкільного життя, проводити спільні заходи, консультувати та надавати підтримку.

4. Створювати сприятливу атмосферу в класі: забезпечувати психологічну та

   фізичну безпеку дітей, сприяти їхньому емоційному та соціальному розвитку.

5. Заохочувати творчий та критичний підхід до навчання: стимулювати учнів до самостійного пошуку інформації, вирішення проблем та творчого мислення.

6. Враховувати думку дітей при облаштуванні освітнього простору.

7. Регулярні інструктажі з ТБ та БЖ під час перебування в школі.

8. Формування навичок здорового харчування.

Практичному психологу школи спільно з класними керівниками:

• проводити заняття з елементами тренінгу для запобігання булінгу в школі; проводити бесіди "Вирішуємо конфлікти мирним шляхом", "Інтернет - друг чи ворог",

• забезпечувати психологічну та фізичну безпеку дітей, сприяти їхньому емоційному та соціальному розвитку.

• психологічна підтримка дітей ВПО..

Педагогу-організатору

Приділяти більше уваги інформуванню серед учасників освітнього процесу щодо проведення виховних заходів та про діяльність учнівського самоврядування.

Бібліотекарю

Приділити більше часу для того, щоб привернути увагу до послуг бібліотеки та її

інформаційних фондів, зацікавити користувачів і переконати їх скористатись послугою, стимулювати використання бібліотеки в освітньому процесі.

Для батьків

Активно брати участь у шкільному житті: відвідувати батьківські збори, заходи, що проводяться школою.

Підтримувати дитину в навчанні: створювати сприятливе навчальне середовище вдома, допомагати дитині з домашніми завданнями та контролювати її успіхи.

Спілкуватися з учителями: вчасно повідомляти учителю про проблеми, що виникають у дитини, та разом шукати шляхи їх вирішення.

Для адміністрації

Створити безпечне та інклюзивне середовище: забезпечити комфортні умови навчання, відсутність дискримінації та насильства, та створити простори, де кожна дитина буде почуватися комфортно та захищено.

Модернізувати навчальні процеси: впроваджувати сучасні технології в навчання, використовувати онлайн-ресурси та інтерактивні методики.

Забезпечити належний рівень харчування: надавати учням якісне харчування та забезпечувати їх доступ до питної води.

Зміцнити зв'язки з громадськістю: залучати до роботи школи місцеву владу, представників громадських організацій та спонсорів.

Проводити регулярні моніторинги: визначати сильні та слабкі сторони освітнього середовища, а також відстежувати динаміку змін.

Додаток 1

Використані додаткові дослідницькі інструменти:

Microsoft Office Word - для оформлення звіту Microsoft Office Excel - для створення таблиць

Viber, Telegram - для дистанційного спілкування з респондентами-батьками, респондентами-вчителями

Додаток 2

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І- ІІІ СТУПЕНІВ

№2 М. ХОДОРІВ ХОДОРІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НАКАЗ

28.02.2025 №17-о

Про оцінювання якості освітнього середовища

На виконання наказу відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Ходорівської міської ради Львівської області від 26.02.2025 року №16 «Про оцінювання якості освітнього середовища» », наказу департаменту освіти i науки Львівської обласної державної адміністраціі № 02-01/01/42 від 07 лютого 2025 року «Про оцінювання якості освітнього середовища закладів загальної середньої освіти Львівської області» та розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації «Щодо внесення змін до Програми розвитку освіти Львівської області на 2021-2025 роки» від 31.01.2025 року №93/0/5-25, з метою оцінки відповідності освітнього середовища школи характеристикам виховного простору, визначеним Стратегією розвитку освіти Львівщини в 2021 - 2027 роках

Наказую:

1. Спланувати робочий план дослідження. (Додаток1 )

2. Скласти графік проведення анкетування в е-форматі форматі педагогічних працівників, учнів 4-го, 8-го та 10-го класів та батьків згідно затвердженого

   графіку ( додаток 2)

3. Провести 09.04. 2025 року анкетування в е-форматі педагогічних працівників, учнів 4-го, 8-го та 10-го класів та батьків згідно затвердженого графіку.

4. Заступнику директора з навчально- виховної роботи Набитович Г. В. ознайомити педколектив з робочим планом та графіком проведення анкетування до 02.04.2025 року

Директор Т. Тянюгіна

З наказом ознайомлена: Г. Набитович

Додаток 1

Робочий план дослідження

1. Спланувати робочий план дослідження. Скласти графік проведення.

2. На нараді педагогічних працівників, ознайомити з проведенням вимірювання показників якості освітнього середовища школи та повідомити план та графік проведення. Вислухавши поради, скорегувати дії.

3. Для анкетування батьків учнів 4, 8 та 10 класів класним керівникам напередодні провести роз’яснювальну роботу щодо проходження анкетування (дано посилання, відео), а в день анкетування - логін і пароль.

4. 09.04.2025 року, згідно графіку провести опитування серед респондентів.

5. 11.04.2025 року, отримавши результати, здійснити аналіз до 15.05.2025 року.

6. 22.05.2025 року затвердити аналіз на педагогічній раді в присутності адміністрації школи.

7. 23.05.2025 року подати звіт у відділ освіти, молоді та спорту Ходорівської міської ради Львівської області.

8. Оприлюднити 02 червня 2025 року на сайті закладу освіти звіт про результати самооцінювання якості освітнього середовища та витяг з протоколу педагогічної ради про прийняті на основі цих звітів рішення

Додаток 2

Графік проведення вимірювання показників якості освітнього середовища комунального закладу загальної середньої освіти І- ІІІ ступенів №2 м. Ходорів Ходорівської міської ради Львівської області 09.04.2025